Пряне рагу з курки, яке можна назвати чахохбілі
Я не дарма в назві написав «можна назвати». А можна і не називати, так як від оригінального класичного грузинського рецепту це рагу з курки відрізняється. Фактично двома інгредієнтами. Може підкажете, якими? Вирішив зімпровізувати, тим більше, що залишилися деякі інгредієнти з попередньої підготовки. І вийшло досить непогано! Взагалі, що куряче, що м’ясне рагу в овочевому соусі виходить дуже виграшно. Питання підбору овочів, методів приготування ну і набору спецій, а ось це вже особливості національних кухонь.
В якості основи були закуплені звичайні курячі стегенця, які з початку 90-х завоювали магазини і ринки російських міст. Називали їх «ніжками Буша» з причини того, що вперше в такому масовому кількості були завезені з США. Тепер вже і вітчизняна «куродельная» промисловість цілком освоїла. Коштують вони недорого, при цьому багаті курячим м’ясом. Єдине, що дратує в промисловій обробленні курки, так це те, що залишають на готовому продукті дуже багато зайвого жиру і шкіри. На
Все, крім шкіри і жиру, рясно приправляємо з усіх боків і даємо полежати, поки займаємося всім іншим. Чим приправляти? Ну тут вже кожен на свій смак! Я використовував сіль, чорний мелений перець, солодку паприку, каррі і уцхо-сунелі.
А ось тепер і всі складові:
– про курку я вже розповів, я взяв 6 стегенець;
– 8 дрібних жовтих помідорів (можна взяти і червоні) порізав на 4 частини;
– 1 велика солодка перчина, порізана на пластинки 0,5х1,5 см;
– 150 гр печериць. Вони були невеликі, тому порізав на 4 частини;
– 3 великих цибулини, порізаних чверть кільцями;
– трохи бульйону, якщо не вистачить рідини від помідорів і перцю;
– ну і завершальний штрих – мус буряковий.
Я вже кілька разів намагався розширити ареал застосування буряків при приготуванні їжі. Борщ, різні салати, якісь холодні й не дуже супи. . . А що ще? Підкажете?
І я почав додавати різану соломкою сиру буряк в різні овочеві соуси для рагу, так і в якості наповнення до солянкам. Різноманітним, зокрема, рибним. І ви знаєте, нам сподобалося! Ось і тут я вирішив, що без буряка моє куряче рагу ніяк не зможе обійтися! І. . . Знайшов в холодильники залишки мусу бурякового.
Ну, почалося! Ставлю на конфорку казан, доливаю півсклянки рафінованого рослинного масла, сильно розігріваю і починаю обсмажувати шкіру і курячий жир. Обсмажую до стану шкварок, але! Ні в якому разі не дати пригоріти – гіркота зіпсує смак всього страви! Та й потім ці вижарювання, якщо їх посолити і поперчити. . . дуже смачні)))
Вийнявши зажаристую шкіру і відклавши її на серветку, щоб стік зайвий жир, викладаємо в казан порціями шматки курки. Нагрівання не зменшуємо, і засмажуємо до золотистої скоринки.
Виймаємо шумівкою курку з казана, викладаємо її на тарілку, покриту серветкою, і засипаємо цибулю. Жар не зменшуємо і витримуємо цибулю до золотистого кольору. Ось тут теж головне не перетримати!
Тут кілька зауважень:
1. Обов’язковий казан? Так. В даному випадку обов’язковим. Ну або чавунна емальована каструлька.
2. Під словом «серветка» я розумію кілька одноразових ганчірок і паперових рушників. Це щоб потім викинути. Однак можна покласти і рушник кухонне. Правда, дружина потім уб’є цим же рушником)))
І так, нагрівання повинен бути максимальним, але при цьому потрібно інтенсивно перемішувати. 7-ка, яку видно на знімку, на моїй плиті – дуже високий нагрів. І в даний момент я вже зменшив нагрівання з 9-ки для обсмажування цибулі.
Цибуля пожовтів, а місцями і перепікся, зменшуємо нагрівання до 5-ки і закладаємо перець. Послідовність важлива: казан і плита не зменшують нагрів по команді кухаря – інерція висока, тому, додавши і відразу ж перемішавши перець з цибулею, ми трохи зменшуємо температуру казана, запобігаючи пригорання лука.
Буквально через кілька хвилин, як тільки перець прихватился, повертаємо в казан курку і все перемішуємо.
Курка прогрілася, і відразу додаємо гриби.
Всі інтенсивно перемішуємо. Чекаємо моменту, коли помідори і гриби дали рідина. Додаємо мус буряковий і знову перемішуємо. Тепер доливаємо бульйон так, щоб вміст казана повністю покрилося соусом.
Убавим нагрівання до 3-ки, закриємо кришкою і залишаємо хвилин на 20. Тепер пробуємо – сіль, цукор, гострий перець, ну і інші супутні спеції. Я, наприклад, додав уцхо-сунелі.
Я подивився на курку і залишив тушкуватися вже без кришки ще приблизно на стільки ж. Коротше, мені захотілося домогтися, щоб м’ясо виделкою легко відокремлювалося від кісток.
Ось тепер можна додати дрібно порізану зелень. Знову ж таки на любителя. Ми колективно вирішили, що і так добре!
І ось тепер викладаємо половничком пару шматків курки разом з соусом в глибоку тарілку. Виглядає дуже красиво! Запах пряний, а смак гостро-солодкий. Мені так хотілося, тому додав досить багато цукру. Мені хотілося приглушити кислоту помідор.
Можна додати і гарнір. Наприклад, відварний рис або булгур. Підійде і гречка. Та навіть, якщо комусь подобаються, макарони! Але я б тоді вже взяв дрібну лапшичку.